Чи бува любов на
одну мить?
Чи можна в цей час сказати «кохаю»?
Ні, не можна так
палко когось любить,
І шукати кохання
безкрає.
На скільки боляче
звучить слово «зрада?
І чи можна таке
вибачать?
Від сорому не
врятує естрада,
Щоранку не знаєш,
як знову почать.
Як виживати у
такі дні?
Коли життя стає
схоже на оману.
Коли сам на сам і
ми зовсім одні,
І лише у снах ти
втечеш від обману.
Чи знаєм напевно,
що чекаєм те саме?
І від майбутнього
нам не втекти..
Так хочеться
стати глухими голосами…
І тільки кричати
і жить без мети.
А зрада руйнує
все наше життя,
Слабкий ти чи
сильний – то їй неважливо.
У когось
зупиниться серцебиття,
І хто зупинити
захоче її?
Хто скаже, що ні
– це кохання живе.
Хто стане палати
в жаркому вогні,
І сльози, печаль,
самоту прожене?
